Фут (або ft) є одиницею вимірювання довжини, яка з’явилася в результаті використання середньої довжини стопи людини. У різних країнах і в різні часи його довжина варіювалася, залежно від місцевих стандартів. В історії різні міри фута могли мати значення від 28 см до понад 31 см.
Найпоширеніші значення фута:
- Англійський фут (1835 р.) = 30,48 см, що є сучасним стандартом для одиниці вимірювання.
- Шведський фут (1835 р.) = 29,69 см.
- Варшавський фут (1818 р.) = 29,78 см.
- Ганноверський фут (1835 р.) = 29,199 см.
- Данський фут (1835 р.) = 31,384 см.
- Краківський фут (1857 р.) = 29,8 см.
- Литовський фут = 32 см.
- Львівський фут (1856 р.) = 29,77 см.
- Вроцлавський фут (1816 р.) = 28,80 см.
Використання фута:
- У сучасному вимірюванні, зокрема у США та Великобританії, фут найчастіше застосовується для вимірювання довжини в повсякденному житті, на будівництві та в інженерії.
- У наукових та інженерних розрахунках часто використовуються метричні одиниці, однак фут все ще застосовується в країнах, де використовують імперську систему мір.
Фут, як одиниця вимірювання, поділяється на 12 дюймів, що є стандартним розміром при визначенні довжин у цих країнах.
