Система фізичних величин — це організована сукупність фізичних величин, що описують різноманітні фізичні явища в межах певної теоретичної або прикладної галузі науки. У такій системі деякі фізичні величини вважаються основними (незалежними), а інші — похідними (залежними), що визначаються через комбінації основних величин.
Основні характеристики системи фізичних величин:
- Основні величини — це величини, які приймаються за незалежні у рамках певної системи. Вони є фундаментальними для цієї системи. Наприклад:
- Масса (m) в системі SI,
- Час (t),
- Довжина (L).
- Похідні величини — це величини, що виражаються через комбінацію основних величин за допомогою математичних операцій. Наприклад:
- Швидкість (v) = довжина/час,
- Сила (F) = маса × прискорення (m × a).
Системи фізичних величин можуть бути різними, в залежності від обраних основних величин:
- Міжнародна система одиниць (SI): Це найбільш поширена система, яка включає сім основних одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль, кандела) та безліч похідних одиниць.
- Система СГС (сантиметр-грама-секунда): В цій системі використовуються одиниці сантиметри, грами і секунди як основні величини.
- Система АЕМ (ампервольт-метр): Використовується в електричних вимірюваннях.
Застосування систем фізичних величин:
- Стандартизація: Визначення єдиного набору величин дозволяє створити універсальні одиниці вимірювання, що застосовуються у всіх країнах та галузях.
- Порівняння вимірювань: Оскільки величини виражаються через стандартні одиниці, вимірювання можна порівнювати і застосовувати в різних наукових і технічних сферах.
Загалом, система фізичних величин організовує фізичні величини таким чином, щоб на основі базових величин можна було вивести інші важливі величини, забезпечуючи єдність і універсальність в науці та техніці.