В’язкість води — це міра її опору до деформації або течії. Вона визначається як внутрішнє тертя, яке виникає при русі молекул рідини одна відносно одної. Для води в’язкість змінюється залежно від температури: чим вища температура, тим нижча в’язкість.

В’язкість води при різних температурах:

• При температурі 0°C в’язкість води становить близько 1,79 мПа·с (міліпаскаль-секунди).
• При 20°C в’язкість води становить приблизно 1,002 мПа·с.
• При 40°C в’язкість знижується до 0,653 мПа·с.
• При 100°C (кипіння) в’язкість води становить близько 0,282 мПа·с.

Чинники, що впливають на в’язкість води:

1. Температура: З підвищенням температури молекули води починають рухатися швидше, зменшуючи взаємне тертя, що веде до зниження в’язкості.
2. Тиск: В’язкість води також може трохи змінюватися під дією високих тисків, хоча це зазвичай мало впливає на її в’язкість при нормальних умовах.
3. Забруднення або домішки: Наявність розчинених речовин, таких як солі, може змінювати в’язкість води, особливо при високих концентраціях.

Практичне значення:

• Гідродинаміка: В’язкість води є важливою характеристикою при проектуванні насосів, трубопроводів і систем зрошення.
• Біологічні та хімічні процеси: У водних розчинах, де важливим є ефективний транспорт молекул, в’язкість впливає на швидкість реакцій.
• Технічні застосування: В’язкість води важлива для визначення ефективності охолоджувальних систем, таких як системи охолодження в атомних електростанціях або в автомобілях.

Загалом, вода має низьку в’язкість порівняно з багатьма іншими рідинами, що робить її дуже ефективною для виконання різних фізичних і хімічних процесів.

t°, °C	η, 10 -6 Па· с
0	1797
10	1307
20	1004
30	803
40	655
50	551
60	470
70	407
80	357
90	317
100	284
110	256
120	232
130	212
140	196
150	184