Майже Марк Твен)

Коли мені вперше спало на думку розбагатіти на коров’ячих газах, моя дружина сказала, що я остаточно з’їхав з глузду. Але хіба не так народжуються всі великі відкриття? Колумб теж шукав Індію, а знайшов Америку. Я шукав безкоштовний газ — і знайшов купу проблем.

Я вже давно помічав, що наші корови не тільки дають молоко, а й щось набагато потужніше. Щовечора, проходячи повз хлів, я відчував, що тут приховано якесь енергетичне джерело, хай і дещо ароматичне. Одного разу я почув, що корова за добу виділяє до 500 літрів метану! “Оце так!” — подумав я. “Та ж тут можна електростанцію запускати!”

Я почав досліджувати це питання. Інтернет мені пояснив, що метан легший за повітря, горить як свічка на день народження і навіть використовується в енергетиці. Я уявив, як ставлю в корівнику якусь хитру установку, що ловить кожен ковток і видих корови та перетворює це на дешевий газ для мого дому.

Перший експеримент я провів на нашій корові Бетті. Я акуратно прикріпив до неї пристрій, зроблений зі старої пластикової каністри, садового шланга і клапана від велосипедної камери. Вигляд у Бетті був такий, ніби вона щойно повернулася з місії на Марс. Я зачекав кілька годин і з натхненням відкрив клапан. Але, на жаль, результат виявився менш вражаючим, ніж я сподівався. Усе, що я отримав, — це легке шипіння та неймовірно потужний аромат, що змусив мене перебігти всю ферму, намагаючись перевести дух.

Але ж хто кидає свої мрії після першої невдачі? Я звернувся до науки і дізнався, що набагато ефективніше збирати метан із гною. Тут метан виділяється не хвилинами, а тижнями! Це ж справжня золота жила! Виявилося, що біогазові установки давно використовують фермери, але чомусь жоден із них не вважав це настільки захопливим, як я.

Я купив бочку, змайстрував герметичний резервуар і почав збирати гній. Друзі почали дивно на мене поглядати, а дружина сказала, що якщо я не перестану тягати гній у двір, вона переїде до тещі. Але коли я вперше підключив газову лампу до системи і вона загорілася — о, це був момент тріумфу!

На жаль, бізнес із продажу коров’ячого газу так і не злетів. Виявилося, що люди ще не готові до подібних інновацій. Але зате тепер я маю безкоштовний газ для своєї плити, теплу воду і багато вільного часу, бо дружина все ж поїхала до тещі.

А мораль цієї історії проста: у кожній корові прихована велика енергія. Головне — знати, як її правильно зібрати, і мати досить терпіння, щоб переконати в цьому оточуючих!