Ексайтер (який також називається гармонічним збудником або слуховим збудником) – це технологія обробки аудіосигналу, яка використовується для посилення сигналу шляхом динамічного вирівнювання, фазової маніпуляції, гармонійного синтезу (зазвичай) високочастотних сигналів і додавання тонких гармонійних спотворень.

Експлозіметр — це прилад, призначений для вимірювання концентрації горючих газів і парів в повітрі. Він визначає концентрацію газів і парів у відсотках від нижньої межі вибуховості (НКПР), тобто мінімальної концентрації горючого газу в повітрі, при якій може відбутися вибух у разі наявності джерела запалювання.

Електровимірювальні прилади – пристрої, що застосовуваються для вимірювання різноманітних електричних величин. До групи приладів входять також крім власне вимірювальних приладів та інші засоби вимірювань – міри, перетворювачі, комплексні установки.

Електроенцефалограф – медичний електровимірювальний прилад, за допомогою якого вимірюють і реєструють різницю потенціалів між точками головного мозку в глибині або на його поверхні.

Електромагнітний спектр — зареєстрований образ випромінювання, розбитий на окремі частоти, довжини хвиль або енергії.

Електромагнітні вольтметри — це тип вольтметрів, що вимірюють напругу за допомогою електромагнітних сил, які виникають у результаті проходження електричного струму через проводи або котушки в межах приладу. Вони працюють на принципі взаємодії електричного струму з магнітним полем, яке, у свою чергу, впливає на рух індикатора, що відображає значення виміряної напруги.

Електромагнітні вольтметри з змінним магнітним полем — це вид вольтметрів, у яких використовується змінне магнітне поле для вимірювання електричної напруги. Вони принципово відрізняються від вольтметрів з постійним магнітним полем тим, що в таких пристроях магнітне поле генерується не постійним магнітом, а змінним електричним струмом у котушці, що дозволяє вимірювати змінні величини напруги.

Електромагнітні вольтметри з котушкою з постійним струмом — це пристрої, що використовують котушку, по якій протікає постійний струм, для вимірювання електричної напруги. Принцип їхньої роботи базується на взаємодії постійного струму з магнітним полем, що дозволяє визначати величину напруги через механічний рух або інші індикатори.

Електромагнітні вольтметри з постійними магнітами є різновидом електромагнітних вольтметрів, які використовують постійний магніт для створення магнітного поля, яке взаємодіє з струмом, що протікає через котушку. В результаті взаємодії магнітного поля з струмом виникає сила, яка викликає рух індикатора, що показує величину напруги.

Електронні вимірювачі натягу — це прилади, що використовують електронні сенсори для точного вимірювання натягу ременів, тросів, канатів або інших елементів, що піддаються розтягуванню в механічних системах. Вони забезпечують високу точність і дозволяють здійснювати моніторинг натягу з додатковими функціями, такими як збереження даних, передача інформації на відстань або підключення до систем автоматичного управління.

Електронні навантаження (електронні навантажувальні пристрої) — це спеціалізовані прилади, які використовуються для створення певного електричного навантаження в різних електричних колах. Вони можуть бути використані для тестування, калібрування або перевірки стабільності джерел живлення, акумуляторів, сонячних панелей, а також для вивчення характеристик електричних компонентів під навантаженням.

Емулятори — це програмні або апаратні системи, які імітують роботу іншої системи, пристрою або середовища. Вони дозволяють запускати програми або виконувати функції, які зазвичай потребують певного фізичного апарату або специфічного програмного забезпечення, на іншому типі системи. У залежності від типу, емулятори можуть імітувати роботу комп’ютерних програм, електронних пристроїв або навіть цілі операційні системи.

Емулятори віртуальних машин — це програмні рішення, які дозволяють створювати віртуальні машини (VM), що імітують апаратне забезпечення для запуску операційних систем та додатків, незалежно від фізичного апаратного середовища. Віртуальні машини дозволяють запускати ОС, які не підтримуються безпосередньо хост-системою, або забезпечують ізоляцію середовищ для тестування та розробки.

Емулятори для запуску програм на іншу архітектуру — це програмне забезпечення, яке дозволяє запускати програми, написані для однієї апаратної архітектури, на іншій архітектурі. Такі емулятори використовуються для забезпечення сумісності між різними типами процесорних архітектур, коли прямий запуск програм неможливий або недоцільний через відмінності в апаратному забезпеченні.

Емулятори комп’ютерних систем — це програмне або апаратне забезпечення, яке дозволяє відтворювати роботу комп’ютерної системи, зокрема її апаратної та програмної частини, на іншій комп’ютерній платформі. Вони можуть імітувати роботу старих або спеціалізованих комп’ютерних систем, запускати програми, розроблені для різних архітектур, а також використовуватися для тестування програмного забезпечення без необхідності наявності реального апаратного забезпечення.

Емулятори мережевих систем — це програмні інструменти, що дозволяють змоделювати і тестувати мережеві протоколи, структури, пристрої та їх взаємодію без необхідності розгортати реальну мережу. Вони використовуються для вивчення та аналізу роботи мереж, тестування нових протоколів, налаштувань та відлагодження мережевих додатків у безпечному і контрольованому середовищі.

Емулятори операційних систем — це програми або програмні платформи, що дозволяють запускати операційні системи, які не сумісні з апаратним забезпеченням або архітектурою комп’ютера користувача. Вони дозволяють створювати віртуальні середовища, що імітують апаратну та програмну частину іншої операційної системи. Такі емулятори широко використовуються для запуску старих або нестандартних операційних систем, тестування програм на різних ОС, а також для забезпечення сумісності програмного забезпечення, яке не підтримується сучасними системами.

Емулятори процесорних архітектур — це програмне або апаратне забезпечення, яке дозволяє імітувати роботу процесора, архітектури чи обчислювальних систем, на іншій платформі. Такі емулятори дозволяють запускати програми, призначені для однієї архітектури, на іншій, що дає змогу забезпечити сумісність між різними типами комп’ютерних платформ без фізичної необхідності мати відповідне апаратне забезпечення.

Емулятори старих комп’ютерних систем (ретро-емулятори) — це програмне забезпечення, яке дозволяє відтворювати роботу старих комп’ютерних систем на сучасних платформах. Такі емулятори дають змогу запускати старі програми, ігри та операційні системи, які не можуть працювати на сучасних комп’ютерах через несумісність з апаратним забезпеченням або архітектурою.

Енергоаудит — це процес обстеження будівлі, підприємства або будь-якого об’єкта з метою оцінки споживання енергії та виявлення способів її ефективнішого використання.

Еталон калібрувального газу — це газова суміш, склад якої визначений з високою точністю і використовується для калібрування або перевірки точності газоаналізаторів та інших вимірювальних приладів. Такі суміші є важливими для забезпечення точності та надійності результатів, отриманих в аналітичних вимірюваннях, особливо у таких сферах, як хімічний аналіз, екологічний моніторинг та контроль якості повітря.

Ехолот — це навігаційний прилад, що використовує акустичні сигнали для вимірювання глибини водойм або для визначення характеру підводного рельєфу. Принцип його роботи заснований на використанні ультразвукових хвиль, які відбиваються від дна водойми або інших об’єктів і повертаються до приладу. Виходячи з часу, за який сигнал повертається, ехолот визначає глибину чи відстань до об’єкта.

Жиромір — це прилад, який використовується для визначення вмісту жиру в молоці або інших молочних продуктах. Він дозволяє швидко і точно вимірювати жирність, що є важливим показником для контролю якості молока, а також для виробництва молочних продуктів.

Жорсткість води — це міра концентрації розчинених мінералів у воді, зокрема кальцію та магнію, які є основними катіонами, що визначають її твердість. Ці мінерали можуть виникати через природні процеси, коли вода протікає через породи, що містять вапняк, крейду та інші мінерали.

Задавач тиску — це пристрій, який використовується для створення і підтримки певного значення тиску в системі, що дозволяє перевіряти та калібрувати вимірювальні прилади, такі як манометри та датчики тиску.

Задушливий газ — це тип газу, який, потрапивши в навколишнє середовище, заміщає кисень у повітрі, що призводить до дефіциту кисню. Внаслідок цього організми, які залежать від кисню для життєдіяльності (наприклад, люди, тварини), можуть зазнати серйозних порушень дихання або навіть загинути.

Закон аеродинамічного опору описує силу, яка виникає в результаті взаємодії об’єкта з потоком повітря, що стримує його рух. Опір (drag) є однією з основних аеродинамічних сил, що діє на об’єкт, коли він переміщується через повітря. Ця сила залежить від різних факторів, таких як форма об’єкта, швидкість потоку, густина повітря та площа поперечного перерізу.