Питомий опір (або електричний опір на одиницю довжини і площі поперечного перерізу) матеріалу визначається як величина, яка характеризує здатність матеріалу чинити опір електричному струму.
| Провідник | Питомий опір ρ, Ом*мм2/м |
| Алюміній | 0,03 |
| Бронза | 0,095 – 0,1 |
| Вісмут | 1,2 |
| Вольфрам | 0,05 |
| Залізо | 0,1 |
| Золото | 0,02 |
| Іридий | 0,05 |
| Константан ( сплав Ni-Cu + Mn) | 0,5 |
| Латунь | 0,025 – 0,108 |
| Магній | 0,05 |
| Манганін (сплав міді марганцю і нікелю – приладовий) | 0,43 – 0,51 |
| Мідь | 0,02 |
| Молибден | 0,06 |
| Нейзильбер (сплав міді цинку і нікелю) | 0,2 |
| Натрій | 0,05 |
| Нікелін (сплав міді та нікелю) | 0,42 |
| Нікель | 0,09 |
| Ніхром (сплав нікелю, хрому, заліза і марганцю) | 1,05 – 1,4 |
| Олово | 0,12 |
| Платина | 0.107 |
| Ртуть | 0,94 |
| Свинець | 0,22 |
| Срібоо | 0,02 |
| Сталь | 0,103 – 0,137 |
| Титан | 0,6 |
| Фехраль (Cr (12—15 %); Al (3,5—5,5 %); Si (1 %); Mn (0,7 %); + Fe) | 1,15 – 1,35 |
| Хромаль | 1,3 – 1,5 |
| Цинк | 0,05 |
| Чавун | 0,5-1,0 |