Мірник

У світі зростаючого попиту на відновлювану енергетику пелети — це не просто альтернатива традиційному паливу, а ціла індустрія, що стрімко розвивається. Ця книга — повний практичний посібник для всіх, хто хоче зрозуміти, як працює світ пелет: від переробки біомаси до експорту продукції на європейські ринки.

Книга охоплює весь ланцюг виробництва:

технологію виготовлення різних типів пелет (деревних, торф’яних, агропелет)
сучасне обладнання та автоматизацію процесів
контроль якості, сертифікацію, витрати
нюанси запуску пелетного заводу, логістику, зберігання, експорт
реальні ринкові тенденції в Україні, ЄС та світі

Особливу увагу приділено бізнес-аспектам: вибору локації, бізнес-моделям, типових помилках, а також перспективам розвитку галузі до 2030 року.

Ця книга буде корисна:
✔ підприємцям та інвесторам
✔ технологам і інженерам
✔ енергетикам
✔ студентам профільних спеціальностей
✔ усім, хто цікавиться біоенергетикою та сталим розвитком

Вступ

Що таке пелети
Навіщо ця книга
Короткий огляд ринку та перспектив

Розділ 1. Біопаливо: основи та контекст

1.1. Енергетика і довкілля
1.2. Порівняння видів біопалива
1.3. Роль пелет у сучасній енергетиці
1.4. Законодавчі аспекти (ЄС, Україна)

Розділ 2. Види пелет

2.1. Деревні пелети

2.1.1. Білі (преміум)
2.1.2. Сірі / темні (стандарт)

2.2. Агропелети
2.3. Торф’яні пелети
2.4. Порівняльна таблиця
2.5. ENplus, DINplus та інші сертифікати

Розділ 3. Технологія виробництва пелет

3.1. Повна схема процесу
3.2. Обладнання (дробарки, сушарки, гранулятори, охолоджувачі тощо)
3.3. Контроль якості: вологість, зольність, міцність
3.4. Автоматизація процесу
3.5. Витрати енергії і ресурсу
3.6. Безпека на виробництві

Розділ 4. Будівництво та запуск пелетного заводу

4.1. Вибір локації
4.2. Джерела сировини
4.3. Планування потужності
4.4. Інфраструктура і логістика
4.5. Бізнес-планування і ROI
4.6. Типові помилки стартапів

Розділ 5. Зберігання, транспортування і фасування

5.1. Вимоги до складів
5.2. Біг-беги, мішки, насип
5.3. Вологість, пліснява, загроза самозаймання
5.4. Експорт і логістика

Розділ 6. Використання пелет

6.1. Побутові котли, печі, каміни
6.2. Промислові котельні
6.3. ТЕЦ і великі споживачі
6.4. Автоматизація подачі палива

Розділ 7. Ринок пелет

7.1. Україна
7.2. Європа
7.3. Світові тенденції
7.4. Сезонність і ціноутворення
7.5. Перспективи на 2025–2030

Додатки

Словник термінів
Формули розрахунку енерговитрат

ВСТУП

Що таке пелети?

Пелети (від англ. pellets) — це пресоване біопаливо циліндричної форми, яке виробляють з подрібнених і висушених органічних матеріалів: деревної тирси, соломи, лушпиння, торфу тощо. Зовні пелета — це невелика гранула (6–10 мм у діаметрі, до 30 мм завдовжки), але за своєю енергетичною щільністю вона — концентрований ресурс тепла.

Вони використовуються як:

джерело енергії для опалення будинків,
паливо для промислових котелень,
сировина для електростанцій, які працюють на біомасі.

Пелети — це альтернатива вугіллю, газу та мазуту, яка дозволяє:

зменшити викиди CO₂,
використовувати відходи деревообробки та сільського господарства,
розвивати локальні джерела енергії.

Навіщо ця книга?

Ця книга створена для тих, хто:

хоче зрозуміти ринок пелет і потенціал цієї галузі;
планує розпочати виробництво, але не знає з чого почати;
уже має бізнес і прагне оптимізувати процеси чи вийти на експорт;
цікавиться сталим розвитком, енергетичною незалежністю та альтернативними джерелами енергії.

Ми зібрали все:

технології та обладнання,
стандарти і сертифікацію,
економіку і практичні поради.

Це не академічна теорія, а практичний посібник, який допоможе зорієнтуватися у світі біопалива — від ідеї до запуску власного виробництва або ефективного використання пелет у вашій системі опалення.

Короткий огляд ринку та перспектив

Світовий ринок пелет демонструє стабільне зростання:

За останнє десятиліття попит на пелети виріс більш ніж у 5 разів.
ЄС, Південна Корея, Японія та Канада — ключові імпортери.
Україна має значний потенціал завдяки:
- великій кількості лісів та аграрних відходів;
- географічній близькості до європейських ринків;
- зростаючому внутрішньому попиту в умовах газової кризи.

У 2025 році пелети — це вже не просто “відходи у мішках”, а комерційний і стратегічний енергоресурс.
Інвестори, підприємці, сільгоспвиробники, комунальні структури — усі дедалі частіше обирають пелети як реальний інструмент енергонезалежності та прибутку.

Далі у книзі ми розглянемо все: від видів пелет до побудови заводу. Якщо ви тримаєте цю книгу в руках — значить, ви вже на пів кроку ближче до розумного рішення.

Розділ 1. Біопаливо: основи та контекст

1.1. Енергетика і довкілля

Світова енергетика десятиліттями базувалась на викопних джерелах (вугілля, нафта, природний газ). Однак:

Вичерпність ресурсів,
Кліматичні зміни,
Геополітичні ризики

все частіше змушують держави та підприємства шукати альтернативи.

Одним із найперспективніших напрямків стала відновлювана енергетика, у тому числі біоенергетика, яка включає:

біомасу (дерево, сільгоспвідходи),
біогаз,
біопаливо другого покоління.

Пелети є частиною цієї трансформації, оскільки вони:

знижують викиди парникових газів (до 80% менше, ніж у газу чи вугілля),
відновлювані (тирса, солома постійно відновлюються),
економічно доступні в країнах із лісовою чи аграрною базою.

1.2. Порівняння видів біопалива

Вид біопалива	Джерело	Щільність енергії	Вологість	Викиди СО₂	Переваги	Недоліки
Пелети деревні	Тирса, тріска	4,5–5 кВт·год/кг	6–10%	Низькі	Висока щільність, автоматизація	Потрібна сушарка, гранулятор
Агропелети	Солома, лушпиння	3,8–4,5 кВт·год/кг	10–15%	Середні	Дешева сировина, сезонність	Вища зольність, запах
Дрова	Колоди, поліна	2–3,5 кВт·год/кг	20–50%	Високі	Простота, доступність	Низький ККД, важке зберігання
Біогаз	Органіка, гній	~5 кВт·год/м³	Газ	Низькі	Замкнутий цикл, добриво	Високі інвестиції
Біоетанол/біодизель	Ріпак, кукурудза	~6-9 кВт·год/л	–	Середні	Підходить для транспорту	Конкуренція з харчовими культурами

Пелети займають золоту середину між ефективністю, доступністю та екологічністю.

1.3. Роль пелет у сучасній енергетиці

Пелети — це універсальне тверде біопаливо, яке:

Підходить як для індивідуального використання, так і для великих ТЕЦ
Може повністю або частково замінити вугілля (co-firing)
В Європі — один із ключових механізмів досягнення цілей “Green Deal”:
- Викиди CO₂ → 0 до 2050 року
- Збільшення частки ВДЕ (відновлюваних джерел енергії)

Світові тенденції:

70% деревних пелет іде на опалення приватних домівок і комерційних будівель
Великі ТЕЦ (наприклад, Drax у Великій Британії) частково або повністю перейшли з вугілля на пелети
У Японії та Кореї — імпортна стратегія на пелети з Південно-Східної Азії та Східної Європи

В Україні:

Попит зростає через високу ціну на газ, особливо в бюджетній сфері (школи, лікарні)
Доступність агро- та лісової сировини — конкурентна перевага
Зростає кількість виробників, зокрема експортоорієнтованих

1.4. Законодавчі аспекти (ЄС, Україна)

🇪🇺 В Європейському Союзі:

Основні документи:

Директива RED II — стимулює використання ВДЕ, включно з біопаливом
ENplus / ISO 17225 — стандарти якості для деревних пелет
Пелети класифікуються за класами A1, A2, B залежно від зольності, вологи, механічної міцності

Субсидії:

У багатьох країнах діє система зелених тарифів, дотацій або зниження ПДВ на біопаливо

🇺🇦 В Україні:

Закон “Про альтернативні джерела енергії”
Закон “Про ринок електричної енергії” — включає положення про використання біомаси
Національний план скорочення викидів — стимулює заміну вугільних котелень на біопаливні
Діє зелені тарифи для виробників електроенергії з біомаси (до 0,123 €/кВт·год у 2024)

Також активно розвивається програма енергоефективності через:

Фонд енергоефективності
Програми компенсації за перехід з газу на біопаливо

Біопаливо — це не просто тренд. Це вже системна складова енергетичної трансформації, і пелети — її найпрактичніша форма.

Ось наповнення для Розділу 2. Види пелет, включаючи підрозділи 2.1–2.5, подане в стилі енциклопедичного та водночас практичного тексту, який підійде для книжки чи професійного довідника.

Розділ 2. Види пелет

2.1. Деревні пелети

Деревні пелети — найпоширеніший тип біопалива у формі гранул, який виготовляють із деревної сировини: тирси, тріски, кори, стружки.

2.1.1. Білі пелети (преміум)

Сировина: виключно чиста деревина (без кори, лаків, хімії), переважно хвойна.
Колір: світлий, кремовий або білий
Призначення: побутові системи опалення, каміни, пелетні котли малого обсягу

Характеристики:

Вологість: ≤10%
Зольність: ≤0.7%
Теплотворна здатність: 4.6–5.0 кВт·год/кг
Діаметр: 6 або 8 мм
Висока механічна міцність
Повністю відповідають стандарту ENplus A1

Переваги:

Мінімум золи
Підходить для автоматичних систем подачі
Не потребує частого чищення котла

Недоліки:

Дорожчі у виробництві та купівлі

2.1.2. Сірі / темні пелети (стандарт)

Сировина: деревина з додаванням кори, тріски, відходів обробки
Колір: сірий, коричневий, темний
Призначення: промислові котельні, великі системи опалення

Характеристики:

Вологість: до 12%
Зольність: 1–2.5%
Теплотворна здатність: 4.2–4.6 кВт·год/кг

Переваги:

Доступніші за ціною
Високий ККД при правильно налаштованому котлі

Недоліки:

Вимагають частішого очищення золи
Не рекомендовані для побутових котлів

2.2. Агропелети

Пелети з агровідходів: солома, лушпиння соняшника, кукурудзяні стебла, полова, жом тощо.

Характеристики:

Теплотворна здатність: 3.5–4.5 кВт·год/кг
Зольність: 3–7%
Вологість: 10–15%

Переваги:

Дешева сировина
Добре для великих ТЕЦ, сільгосппідприємств

Недоліки:

Висока зольність → забруднення теплообмінників
Часто мають запах, що не підходить для житлових зон

2.3. Торф’яні пелети

Виробляються з висушеного та подрібненого торфу.
Колір: темно-коричневий, майже чорний
Призначення: великі промислові котельні

Характеристики:

Теплотворна здатність: 4.0–4.5 кВт·год/кг
Зольність: 5–10%
Вологість: 10–15%

Переваги:

Дешева сировина
Довготривале горіння

Недоліки:

Низька екологічність
Високий вміст сірки
Потребує спеціального обладнання

2.4. Порівняльна таблиця

Показник	Білі деревні	Сірі деревні	Агропелети	Торф’яні
Сировина	Чиста деревина	З корою, відходи	Солома, лушпиння	Торф
Теплотворність (кВт·год/кг)	4.6–5.0	4.2–4.6	3.5–4.5	4.0–4.5
Зольність (%)	≤0.7	1–2.5	3–7	5–10
Вологість (%)	≤10	≤12	10–15	10–15
Призначення	Побут	Промисловість	Промисловість	Промисловість
Сертифікація ENplus	A1	A2 або B	Немає	Немає

2.5. ENplus, DINplus та інші сертифікати

ENplus

Європейський стандарт якості для деревних пелет
Контролює: зольність, міцність, вологість, діаметр, теплотворність
Класи:
- A1 — преміум, для побуту
- A2 — допустимий для промисловості
- B — лише для спеціалізованих котелень

🇩🇪 DINplus

Німецький сертифікат
Включає всі вимоги ENplus + додаткові критерії (наприклад, вміст азоту)
Знак особливої надійності у Німеччині та Австрії

Інші:

FSC/PEFC — підтвердження сталого походження деревини
SBP (Sustainable Biomass Program) — важливо для експорту в ЄС
ISO 17225 — міжнародна класифікація пелет

Розділ 3. Технологія виробництва пелет

3.1. Повна схема процесу

Виробництво пелет — це поетапний технологічний процес, що перетворює біомасу (переважно деревину або агросировину) на стабільне тверде біопаливо циліндричної форми.

Основні етапи процесу:

Подача сировини
➤ Тирса, тріска, солома, лушпиння — надходять з виробництва або складу.
Подрібнення
➤ Рубальні машини або молоткові дробарки забезпечують фракцію 2–6 мм.
Сушіння
➤ Вологість знижується до 8–12% у сушарках (барабанних або стрічкових).
Кондиціонування (опційно)
➤ Зволоження парою, додавання зв’язуючих речовин, змішування різних фракцій.
Гранулювання (пресування)
➤ Прес-гранулятор із кільцевою або плоскою матрицею Ø 6/8 мм.
➤ Біомаса пресується через отвори під високим тиском.
Охолодження
➤ Пелети проходять через охолоджувач до температури навколишнього повітря, твердішають.
Сортування / Відсів пилу
➤ Вібросито або циклон відокремлює пил та ламані частини.
Фасування або транспортування навалом
➤ Варіанти:
- Біг-беги по 500–1000 кг
- Мішки 15–25 кг
- Насипом в силоси чи автоцистерни

Схематичний порядок:

Сировина
↓
Подрібнення
↓
Сушіння
↓
Кондиціонування (опційно)
↓
Грануляція
↓
Охолодження
↓
Сортування
↓
Фасування / Навалом

Примітки:

У агропелет виробників може бути подвійне сушіння або попереднє компостування.
Для контролю якості — датчики вологості (ІЧ/вагові), вібросита, відбір проб для лабораторії.
Автоматизація дозволяє забезпечити стабільність та зменшити втрати.

3.2. Обладнання

3.2.1 Дробарки (молоткові млини)

Молоткові дробарки — це ключове обладнання для подрібнення біомаси до необхідної фракції перед сушінням і гранулюванням.

Призначення:

Подрібнення деревини (тирса, тріска)
Обробка агросировини (солома, лушпиння, лушпиння соняшнику, лушпиння гречки тощо)

Технічні характеристики:

Параметр	Значення
Тип дробарки	Молотковий млин
Вхідна фракція	До 50 мм (залежить від сита та подачі)
Вихідна фракція	≤ 6 мм (регулюється ситом)
Продуктивність	0.5 – 10 т/год (залежно від сировини та потужності)
Тип ротора	З горизонтальним або вертикальним валом
Матеріал молотків	Загартована сталь, змінні
Споживання електроенергії	15–110 кВт

Особливості:

Сито встановлюється під млин і підбирається за розміром фракції.
Подача матеріалу: шнековий транспортер, норія або пневмоподача.
Додатково можливе відсмоктування пилу через циклон або фільтр.
Можуть бути однороторні або двохроторні для агресивної сировини.

Ось як можна структуровано подати інформацію про сушарки для пелетного виробництва — у форматі розділу книги:

3.2.2 Сушарки

Сушарка — один із найважливіших елементів лінії виробництва пелет. Вона знижує вологість біомаси до оптимального рівня перед гранулюванням (8–12%).

Тип сушарок

Барабанні сушарки (Drum Dryer)

Найпоширеніший тип у виробництві деревних та агропелет завдяки високій продуктивності й відносній простоті обслуговування.

Параметр	Значення
Тип	Барабанна сушарка з обертовим циліндром
Сировина	Деревна тріска, тирса, солома, лушпиння
Вхідна вологість	До 45–60% (може більше — залежно від типу)
Вихідна вологість	8–12%
Продуктивність	0.5–10 т/год
Джерело тепла	Біопаливо (тирса, тріска), природний газ, дизель
ККД	65–85% (залежно від конструкції)

Контроль вологості

ІЧ-датчики встановлюються над стрічкою подачі або над виходом із сушарки — забезпечують безперервний контроль вологості в реальному часі.
Уточнюють момент завершення сушки та дозволяють уникнути пересушування або недосушування.

Рекуперація тепла

Сучасні системи сушіння часто оснащуються модулями рекуперації, які дозволяють:

Повторно використовувати гаряче повітря з вихлопу
Зменшити споживання палива
Знизити викиди CO₂ та летких речовин

Альтернативні типи сушарок:

Тип	Особливості
Стрічкові	Для делікатної сировини, нижча температура
Аеродинамічні	Компактні, швидке сушіння
Сушарки з псевдозрідженим шаром	Висока інтенсивність, у промисловості

3.2.3 Гранулятори

Гранулятор — це ключове обладнання у виробництві пелет, яке формує біомасу в щільні циліндричні гранули шляхом продавлювання її через сталеву матрицю.

Типи матриць:

Тип матриці	Опис
Кільцева (ring die)	Промислове використання. Висока продуктивність.
Плоска (flat die)	Менш потужна. Підходить для дрібних і середніх потужностей.

Основні технічні параметри:

Параметр	Значення
Робочий тиск	200–300 бар (залежно від сировини)
Температура в зоні пресування	до 120–130 °C
Діаметр гранул	6 або 8 мм (стандарт ENplus)
Продуктивність	0.5 – 5 т/год (залежно від моделі)
Потужність електродвигуна	22 – 250 кВт
Матеріал матриці	Загартована легована сталь
Кількість роликів	2–3 (залежно від конструкції)

Конструкція:

Сировина подається у зону пресування, де ролики обертаються відносно матриці.
Під високим тиском і температурою волокна стискаються і формують пелету.
Вихідна пелета обрізається ножем та подається на охолодження.

Важливі аспекти експлуатації:

Зношення матриці та роликів залежить від типу сировини (торф, агро — зношують швидше).
Вологість матеріалу повинна бути 8–12%.
Часто застосовується мастило для запобігання злипанню та блокуванню.

3.2.4 Охолоджувачі

Охолодження пелет — це обов’язковий етап після гранулювання, який забезпечує збереження форми, міцності та знижує ризик псування готового продукту.

Призначення охолоджувача:

Зниження температури пелет з ~120 °C до температури навколишнього повітря
Уникнення утворення конденсату під час зберігання
Стабілізація структури гранул (застивання лігніну)
Зменшення вмісту пилу через зміцнення поверхні

Принцип роботи:

Використовується принцип протитечії:
Гарячі пелети подаються зверху вниз
Холодне повітря надходить знизу вгору
→ Це забезпечує плавне та рівномірне охолодження

Конструкція:

Тип охолоджувача	Особливості
Вертикальний (бункерного типу)	Найпоширеніший. Простий, ефективний
Поворотний (зворотно-потоковий)	Висока рівномірність. Часто з автоматикою
Тарілчастий / каскадний	Для меншої продуктивності або агросировини

Основні параметри:

Параметр	Значення
Температура на вході	~100–130 °C
Температура на виході	~25–40 °C
Продуктивність	0.5 – 10 т/год
Охолоджуюче середовище	Атмосферне повітря
Пиловловлення	Часто застосовується циклон або фільтр

3.2.5 Циклони, фільтри, відсіювачі

Очищення повітря та сировини від пилу — це важливий етап у процесі виробництва пелет, що впливає на якість кінцевого продукту, безпеку та відповідність сертифікаційним нормам (ENplus, DINplus).

Основні функції систем очищення:

Зменшення пилу в повітрі та у пелетах
Відділення дрібних фракцій після грануляції
Забезпечення безпечного виробничого середовища
Підвищення механічної міцності пелет
Зменшення зношення обладнання

Циклони

Використовуються для механічного очищення повітря від пилу та дрібних частинок.
Принцип дії: центрифугування — потік повітря закручується і викидає тверді частинки до стінок.

Параметр	Значення
Продуктивність	1000–20 000 м³/год
Ефективність	до 90–95% (без фільтрів)
Матеріал	Сталь / оцинкована сталь
Розташування	Після дробарок, перед фільтрами

Фільтри

Використовуються після циклону для тонкого очищення повітря (особливо при внутрішній циркуляції).
Можуть бути:
- Тканинні (рукавні)
- Картриджні
- Бункерні зворотної очистки
Багато з них мають автоматичне струшування пилу.

Відсіювачі (сортувальники)

Встановлюються після охолодження для:
- Відсіву дрібних частинок (пил, крихти)
- Відокремлення повноцінних пелет від браку
Пил повертається у гранулятор або видаляється.

Класичне обладнання	Принцип
Вібраційні сита	Сортування за розміром
Ротаційні барабани	Обертання та просіювання

Чому це важливо:

Надлишок пилу:
- Знижує щільність і якість пелет
- Підвищує ризик займання
- Ускладнює транспортування та зберігання
Для відповідності стандарту ENplus A1:
- Вміст пилу < 1%

Якісне очищення — це не лише про чистоту, а й про стабільну роботу заводу, відповідність стандартам і безпеку персоналу.

3.2.6 Фасувальні системи

На фінальному етапі виробництва пелети фасуються у споживчу тару або відвантажуються навалом. Від правильного фасування залежить зручність транспортування, зберігання та зовнішній вигляд продукції.

Основні цілі фасування:

Забезпечення зручності логістики і продажу
Захист пелет від вологи, пилу та механічних пошкоджень
Відповідність стандартам експорту (наприклад, ENplus A1)

Типи фасувальних систем:

1. Автоматичні мішкувальники

Призначені для фасування в мішки 10–25 кг
Включають: дозатор, вагу, наповнення, зварювання/зшивання пакету

Характеристика	Значення
Продуктивність	200–1000 мішків/год
Тип мішка	поліетиленові, поліпропіленові
Моделі	Бюджетні (напівавтомат), повністю автоматизовані

2. Пакувальні лінії (стретч/термоусадка)

Упаковка мішків або пелет у вторинну тару (плівка, піддон)
Захищають від вологи, дозволяють штабелювати

3. Біг-бег фасувальники

Для фасування в м’які контейнери (500–1200 кг)
Зручно для промислового продажу або транспортування на експорт

Характеристика	Значення
Продуктивність	15–40 біг-бегів/год
Тип завантаження	Гравітаційний або шнековий
Додатково	Вібростіл для ущільнення

4. Палетувальники

Автоматизоване складання мішків на піддон
Часто інтегруються з обмотувачами (стретч-плівка)
Підвищують ефективність логістики

Типова структура фасувального вузла:

→ Дозатор → Мішкувальник → Палетувальник → Обмотувач → Склад

Інвестиції у якісну фасувальну лінію — це не лише зручність, а й репутація бренду на міжнародному ринку.

3.3. Контроль якості: вологість, зольність, міцність

Контроль якості відбувається на всіх етапах виробництва:

Контроль вологості сировини

Якість пелет значною мірою залежить від вологи вихідної сировини. Надмірна вологість призводить до зниження теплотворної здатності, погіршення гранулювання та збільшення витрат на сушіння. Саме тому вологість контролюється на різних етапах процесу — від приймання сировини до формування пелет.

Основні методи контролю вологості

1. ІЧ-датчики (інфрачервоні сенсори в реальному часі)

Встановлюються безпосередньо над транспортером або стрічкою подачі сировини.
Працюють у реальному часі й забезпечують неперервний моніторинг вологості матеріалу.
Принцип дії — поглинання інфрачервоного випромінювання водяною парою в сировині.
Переваги:
- миттєве реагування на зміну параметрів,
- автоматизація процесу сушіння,
- можливість інтеграції з SCADA-системами.
Недоліки:
- висока вартість,
- потреба в регулярному калібруванні.

2. Мобільні аналізатори (ваговий метод / сушильні ваги)

Використовуються оператором або лаборантом для періодичних вибіркових замірів.
Принцип дії — висушування зразка при контрольованій температурі (зазвичай +105°C), після чого визначається втрата маси.
Підходить як для вхідного контролю, так і для перевірки після сушарки.
Переваги:
- висока точність (еталонний метод),
- не залежить від виду біомаси.
Недоліки:
- потребує часу (10–30 хв),
- ручна робота,
- не підходить для постійного моніторингу.

На практиці:

Комбіноване використання обох методів є найефективнішим:

ІЧ-датчики — для оперативного керування сушаркою,
Ваговий аналізатор — для контрольних точок та калібрування ІЧ-датчика.

Зольність: аналіз і стандарти

Що таке зольність?

Зольність — це вміст мінеральних речовин, що залишаються у вигляді неспаленого залишку (золи) після повного згоряння пелет. Вимірюється у відсотках від маси сухого зразка.

Низька зольність (менше 0,7%) характерна для якісних деревних пелет.
Висока зольність (1,5% і більше) притаманна агропелетам, торфу та паливу з корою, що погіршує ефективність і збільшує потребу в очищенні обладнання.

Метод визначення: лабораторний аналіз

EN ISO 18122:2015

“Тверде біопаливо — Визначення зольності”

Це міжнародний стандарт, що передбачає контрольоване спалювання зразка у муфельній печі.

Процедура:

Підготовка зразка (абсолютно сухого, подрібненого).
Зважування з точністю до 0,001 г.
Поміщення в муфельну піч, температура спалювання — 550 ±10°C.
Час прожарювання — близько 2 годин, до повного вигоряння органіки.
Охолодження у десикаторі, повторне зважування.
Обчислення зольності за формулою:

Ash (%) = (m_залишку / m_сухого зразка) × 100

Примітки:

Для сертифікованих деревних пелет класу ENplus A1, зольність має бути:
- не більше 0.7% для A1
- до 2.0% — A2
- до 2.5% — B-клас
Зольність впливає на:
- частоту обслуговування обладнання,
- ймовірність утворення шлаку,
- ефективність згоряння.

У виробництві рекомендується:

проводити регулярний лабораторний контроль (щонайменше 1 раз на партію),
вести журнал результатів для аудиту та сертифікації.

Ось чітке, структуроване пояснення щодо міцності пелет, яке можна прямо вставити в книгу (наприклад, у розділ 3.3 “Контроль якості”):

Міцність пелет

Що таке механічна міцність?

Механічна міцність пелет — це здатність гранул зберігати форму при транспортуванні, перемішуванні, фасуванні та зберіганні. Висока міцність запобігає утворенню пилу, зменшує втрати та полегшує автоматизовану подачу палива.

Метод випробування: ударний барабан

Стандарт: EN ISO 17831-1:2015
“Тверде біопаливо — Механічна міцність пелет — Частина 1: Метод ударного барабану”

Суть методу

Зразок пелет поміщають у спеціальний циліндр (ударний барабан), де він обертається фіксовану кількість разів. Після завершення обертання залишок просівають через решето з каліброваними отворами.
Пелети, що не зруйнувалися, вважаються цілими.

Формула для обчислення механічної міцності:

Mechanical Durability (%) = (m_цілих пелет / m_вхідного зразка) × 100

Вимоги стандарту ENplus:

Клас пелет	Мінімальна міцність
ENplus A1	≥ 97.5 %
ENplus A2	≥ 96.0 %
Клас B	≥ 95.0 %

Примітки:

Висока міцність досягається за рахунок:
- правильної вологості сировини (8–12%),
- оптимального тиску у матриці гранулятора,
- використання природних лігнінів (або додаткових зв’язувальних речовин, якщо потрібно).
Пил у готовій продукції не повинен перевищувати 1% маси.

Практика виробництва:

Міцність перевіряється на виході з охолоджувача та перед фасуванням.
Рекомендується проводити контроль щодня або на кожну партію.

Ось як можна оформити додаткові параметри якості пелет — для включення у підрозділ “3.3 Контроль якості” або як короткий довідковий блок у додатку:

Додаткові параметри якості пелет

Окрім вологості, зольності та міцності, існують й інші критичні показники, які визначають відповідність пелет стандартам ENplus, DINplus тощо, а також зручність їх використання в автоматизованих системах опалення.

Насипна щільність (Bulk Density)

Опис: Маса пелет, що вміщується в 1 м³ об’єму без ущільнення.
Вимірюється згідно з EN ISO 17828.
Норма ENplus A1: ≥ 600 кг/м³

Важливість:

Впливає на логістику та тарифи при транспортуванні.
Визначає фактичну енергоємність при зберіганні.

Довжина пелет

Вимірюється згідно з EN ISO 17829.
Нормативний діапазон: 3,15–40 мм

Примітки:

До 1% пелет може перевищувати 40 мм.
Короткі пелети можуть призводити до пилу, довгі — до заклинювання подачі.

Вміст пилу

Опис: Частка дрібних частинок, що відділилися від пелет під час транспортування чи фасування.
Вимірюється за допомогою просіювання або повітряного сепаратора.
Норма ENplus A1: < 1.0% (за масою)

Наслідки високого вмісту пилу:

Засмічення шнеків і пальників.
Підвищений ризик самозаймання у бункері.
Погіршення якості горіння.

Підсумкова таблиця (довідково):

Параметр	Стандарт	Значення для ENplus A1
Насипна щільність	EN ISO 17828	≥ 600 кг/м³
Довжина	EN ISO 17829	3,15–40 мм
Вміст пилу	EN ISO 18846	< 1.0%
Вологість	EN ISO 18134	≤ 10%
Міцність	EN ISO 17831-1	≥ 97.5%
Зольність	EN ISO 18122	≤ 0.7%

3.4. Автоматизація процесу

Автоматизація — один із ключових трендів сучасного пелетного виробництва, який забезпечує ефективність, безпеку та стабільну якість продукції.

Основні переваги автоматизації:

Стабільна якість пелет (вологість, щільність, розміри)
Мінімізація людського фактора
Зменшення енергоспоживання
Зниження аварійності та зупинок
Можливість дистанційного моніторингу і керування
Швидке виявлення та усунення несправностей

Що автоматизують?

Подачу сировини (датчики рівня, шнеки, транспортери)
Дроблення та подрібнення (автозапуск, контроль струму навантаження)
Сушіння:
- ІЧ-датчики вологості (в реальному часі)
- Контроль температури і вологості повітря
Грануляцію:
- Налаштування тиску та подачі
- Температурний контроль
Охолодження:
- Автоматичне регулювання подачі повітря
Фасування:
- Дозування, пакування, палетування

Сенсори та системи контролю:

Тип сенсора	Призначення
ІЧ-датчики	Контроль вологості сировини/пелет
Температурні датчики	Моніторинг сушарок, грануляторів, охолоджувачів
Датчики тиску	Контроль на грануляторах, пневмотранспортері
Вібраційні сенсори	Виявлення дисбалансу обладнання
Датчики потоку	Контроль подачі сировини або повітря

Системи управління:

PLC-контролери (Siemens, Schneider, Delta тощо)
SCADA-системи для візуалізації і дистанційного керування
HMI-панелі (операторські екрани)

Приклад SCADA-функцій:

Онлайн-моніторинг температур, вологості, навантаження
Попередження про аварії
Логи змін параметрів
Звітність для аудиту або сертифікації (ENplus)

Інтеграція:

Автоматизація дозволяє об’єднати всі етапи виробництва в єдину цифрову систему, включаючи:

Виробництво
Зберігання
Логістику
Облік

Інвестиції в автоматизацію — це не лише технологія, а й стратегія підвищення конкурентоздатності на ринку.

3.5. Витрати енергії і ресурсу

Приблизне споживання ресурсів (на 1 т пелет):

Стадія	Енергоспоживання (кВт·год/т)
Подрібнення	20–40
Сушіння	250–400
Гранулювання	80–120
Охолодження	5–10
Фасування	5–10
Загалом	~350–550

Інші ресурси:

Вода для зволоження: 5–15 л/т
Обслуговування обладнання: 3–6% від капітальних витрат на рік
Зношування матриць/роликів — головне джерело витрат

3.6. Безпека на виробництві

Основні ризики:

Пиловибухи
Перегрів електромоторів
Засмічення грануляторів
Контакт з рухомими частинами

Засоби безпеки:

Детонатори-скидачі тиску
Системи аспірації
Інтерлоки і вимикачі аварійної зупинки
Регулярні ревізії та ППР
Навчання персоналу

Норми:

ДСТУ, ISO, Європейські директиви (ATEX)
Обов’язкове дотримання норм електробезпеки, вентиляції, протипожежної безпеки

Технологія виробництва пелет — це високотехнологічний процес, де важливі якість сировини, автоматизація, контроль на кожному етапі та безпека. Це не «переробка сміття», а серйозне виробництво з чіткими технічними вимогами.

Ось змістовне наповнення для Розділу 4. Будівництво та запуск пелетного заводу, оформлене як частина книги або техніко-економічного посібника:

Розділ 4. Будівництво та запуск пелетного заводу

4.1. Вибір локації

Вибір місця для будівництва пелетного заводу — це один із найкритичніших етапів, який визначає економічну доцільність, логістику і стабільність роботи підприємства.

Основні критерії вибору:

1. Наявність сировини

У радіусі до 50–70 км — щоб мінімізувати витрати на транспортування
Джерела: тирса, тріска, некондиційна деревина, солома, торф
Наявність сталих обсягів (щонайменше 10–20 тис. тонн/рік)

2. Транспортна доступність

Асфальтований під’їзд до ділянки
Близькість до автошляхів державного значення
Залізнична гілка або станція (особливо для експортерів)

3. Інфраструктура та ресурси

Електроенергія: трифазна, 380 В, з достатньою потужністю (від 200 кВт до 1 МВт+)
Газ (не обов’язковий, але бажаний для сушіння)
Водопостачання для охолодження, обслуговування
Каналізація / зливова система

4. Геологічні та будівельні умови

Рівень ґрунтових вод — важливо для фундаменту, складів, каналізації
Перевага — відсутність заболочення або підтоплень

5. Санітарно-захисна зона

Віддаленість від житлової забудови (шум, пил, вантажні потоки)
Відповідність нормам ДБН для промислових підприємств

Оптимальні варіанти розміщення:

Локація	Переваги
Старі деревообробні комбінати	Наявна інфраструктура, склади, транспорт
Промислові зони	Легше з дозволами, існує підключення до мереж
Поруч із лісгоспами / фермерськими господарствами	Пряма сировина, співпраця

Поширені помилки:

Орієнтація тільки на дешеву землю (без урахування логістики)
Переоцінка обсягів сировини в регіоні
Ігнорування потужності електромереж
Недостатня санітарна відстань до житлових будинків

Грамотний вибір локації може зменшити витрати на 20–30% і підвищити стабільність бізнесу вже в перший рік роботи.

4.2. Джерела сировини

Надійне та безперебійне постачання сировини — ключ до стабільної роботи пелетного заводу. Тип джерел залежить від виду пелет, що планується виробляти.

Для деревних пелет (білі та сірі):

Основні джерела:

Тирса (з лісопилень, деревообробних цехів)
Тріска (технологічна або енергетична)
Відходи пилорам (обрізки, горбиль)

Допускається обмежено:

Кора — використовується в стандартних (темних) пелетах
МДФ, ДСП, фанера — заборонено без спеціального очищення (через формальдегіди)

Для агропелет:

Основні джерела:

Солома (пшениця, ячмінь, ріпак)
Лушпиння (соняшник, гречка)
Стерня, кукурудзяні стебла, качани
Відходи насіннєвих заводів

Переважно сезонні джерела → потреба у зберіганні великих обсягів.

Для торф’яних пелет:

Основне джерело:

Сирий торф (верховий або низинний)

Бажано:

Власне торфовище або довгострокова оренда родовища
Наявність техніки для видобутку та транспортування

Організація постачання:

Мінімум 6–8 постійних постачальників для диверсифікації ризиків
Контракти на 6–12 місяців із фіксованими обсягами
Підсобна сировина з власного виробництва (наприклад, тирса з власного деревообробного цеху)

Важливо пам’ятати:

Параметр	Критичне значення для пелет
Вологість	<12% перед гранулюванням
Забруднення	Мінімальне (без піску, ґрунту)
Однорідність фракції	<6 мм (після подрібнення)

Сировинна безпека — це стратегічна перевага. Успішні заводи будуються там, де є чим годувати прес.

4.3. Планування потужності

Типові потужності пелетних заводів:

Потужність, т/рік	Сировини/добу	Пелет/год	Призначення
2 000 – 5 000	3–6 т	0.3–0.7 т	Малі цехи, кооперативи
10 000 – 30 000	10–40 т	1–3 т	Регіональний бізнес
50 000+	50–100 т	5–10 т	Експортні підприємства

При проектуванні враховують:

Години роботи (одна/дві/три зміни)
Сезонність постачання сировини
Запас потужності на 15–20% зверху

4.4. Інфраструктура і логістика

Що має бути на майданчику:

Склади сировини (на 5–10 діб запасу)
Навіси або ангари для готової продукції
Офіс/лабораторія контролю якості
Внутрішня логістика (елеватори, транспортери, навантажувачі)
Протипожежні системи, відеонагляд, охорона

Зовнішня логістика:

Під’їзд для 20–40-тонних фур
Можливість залізничної відправки (для експорту)
Інтеграція з локальними аграрними/лісозаготівельними маршрутами

4.5. Бізнес-планування і ROI

Основні етапи бізнес-плану:

SWOT-аналіз (сильні, слабкі сторони, можливості, загрози)
Оцінка капіталовкладень:
- Земля/будівля
- Обладнання
- Монтаж/налагодження
- Сертифікація, реклама
Оцінка операційних витрат:
- Сировина: 50–60%
- Енергія: 10–20%
- Персонал, ремонт: 10–15%
Прогноз доходів (локальний ринок, експорт, гранти)

ROI:

Для середнього заводу (~15 т/добу) – 2–4 роки окупності
Висока маржинальність при сертифікованій продукції (ENplus A1)

4.6. Типові помилки стартапів

Переоцінка доступності сировини
- Відсутність стабільних поставок → простої
Низький рівень автоматизації
- Людський фактор → збої в якості та обсягах
Ігнорування сертифікації
- Без ENplus/DINplus — закритий доступ до преміум-ринків
Недооцінка логістики
- Складності з вивозом продукції, втрати часу й грошей
Початок без досвіду/консультантів
- Невдалий запуск → великі збитки

Запуск пелетного заводу — це не просто обладнання, а комплексна система: локація, логістика, ресурси, команда, якість, ринок. Помилки на старті — найдорогші. Успіх приходить до тих, хто аналізує, рахує і готується системно.

Ось змістовне і логічно структуроване наповнення для:

Розділ 5. Зберігання, транспортування і фасування

5.1. Вимоги до складів

Зберігання пелет вимагає дотримання чітких норм — задля збереження якості, уникнення зволоження та запобігання самозайманню.

Основні вимоги:

Сухість і вентиляція
➤ Вологість повітря < 65%
➤ Природна або примусова вентиляція
Температурний режим
➤ Без перепадів температур, які викликають конденсацію
➤ Не рекомендується зберігати в неопалюваних складах при -15°C і нижче (для фасованих пелет)
Підлога та конструкція
➤ Підлога — бетон або асфальт, піддони обов’язкові
➤ Стінові матеріали: сендвіч-панелі, метал, цегла з гідроізоляцією
Захист від гризунів і комах
➤ Обробка периметра
➤ Щільне закриття отворів, контроль доступу

Мінімальні запаси:

Від 3 до 10 днів поточного виробництва або доставки

5.2. Біг-беги, мішки, насип

Типи фасування:

Форма	Об’єм / Вага	Переваги	Недоліки
Мішки (15-25 кг)	15–25 кг	Зручно для побуту, торгівлі	Висока собівартість пакування
Біг-беги	500–1200 кг	Оптимально для складів, котелень	Вимагає навантажувача
Насипом	Від 1 т	Дешево, швидко	Лише для великих обсягів, складна логістика

Умови пакування:

Використовуються мішки з поліетилену високої щільності (PE-HD)
Біг-беги мають вкладиші або ламіновані стінки — для захисту від вологи
Фасування може здійснюватись автоматизованими лініями, з ваговим контролем, запайкою, друком етикетки

5.3. Вологість, пліснява, загроза самозаймання

Пелети — гігроскопічні, швидко поглинають вологу. Порушення умов зберігання може спричинити погіршення якості або небезпеку пожежі.

Проблеми:

Вологість
➤ Погіршення згоряння, злипання, розпадання пелет
Пліснява
➤ При відносній вологості повітря > 70%
➤ Частіше у мішках без провітрювання
Самозаймання
➤ Вологі пелети (особливо з кори, торфу, агросировини) можуть окислюватись з виділенням тепла
➤ У великих насипних кучах (50–100+ т) можливе повільне самозігрівання → займання

Запобігання:

Ротація запасів (не зберігати довше 3–6 місяців)
Моніторинг температури в насипі (термощупи)
Сушіння пелет до <10% вологи перед фасуванням
Заборона укривати плівкою без вентиляції

5.4. Експорт і логістика

Формати експорту:

Контейнери 20/40 футів — для фасованої продукції
Вагони / хопери / силоси — для насипного експорту
Автозерновози, самоскиди — на короткі відстані

Основні напрямки експорту з України:

🇩🇪 Німеччина, 🇦🇹 Австрія — потребують сертифікат ENplus A1
🇮🇹 Італія, 🇵🇱 Польща — преміум та агропелети
🇳🇱 Нідерланди, 🇧🇪 Бельгія — промислові пелети
🇱🇹, 🇪🇪 Балтія — торф’яні та дешеві пелети

Логістика:

Порти (Чорне море): Одеса, Чорноморськ, Рені — контейнерна або насипна доставка
Сухопутні переходи: Ягодин, Рава-Руська, Ужгород — авто або залізниця

Умови поставки (Incoterms):

FCA (відвантаження з заводу)
FOB (в порту)
DAP/DDP (доставка до складу покупця)

Пелети — не просто паливо, а продукт з високими логістичними й якісними вимогами. Їх потрібно зберігати, фасувати й транспортувати професійно, інакше можна втратити як ринок, так і репутацію.

Ось структурований зміст для Розділу 6. Використання пелет – з чітким поділом на підрозділи, практичним описом і технічними акцентами:

Розділ 6. Використання пелет

6.1. Побутові котли, печі, каміни

Пелети — одне з найзручніших рішень для опалення приватних будинків, дач, малих готелів.

Типи побутових установок:

Пелетні котли (5–50 кВт) – основне джерело опалення
Пелетні печі/камінопечі (2–15 кВт) – поєднання тепла та естетики
Комбіновані котли – можуть працювати на дровах/вугіллі/пелетах

Переваги:

Висока ефективність (ККД 85–95%)
Мінімальний попіл, чисте горіння
Автоматична подача, розпал і підтримка температури
Можливість програмування

Вимоги до пелет:

Волога ≤10%
Зольність ≤0.7%
Без кори, фарби, сторонніх домішок

6.2. Промислові котельні

Промислові споживачі обирають пелети як альтернативу газу або вугіллю, особливо у разі екологічних або економічних обмежень.

Де використовують:

Заводи (текстиль, деревообробка, агропереробка)
Сушарки зерна, теплиці, ферми
Муніципальні котельні (опалення шкіл, лікарень, ЖКГ)

Потужності:

Від 100 кВт до 5 МВт+

Особливості:

Можливість роботи 24/7
Автоматичне золовидалення
Контроль подачі палива, температури, тиску
Часто використовуються силоси для зберігання пелет об’ємом 10–100 т

6.3. ТЕЦ і великі споживачі

У великих системах пелети використовують для виробництва тепла та електроенергії (когенерація).

Приклади:

БіоТЕЦ у Скандинавії, Німеччині, Литві
Теплоелектроцентралі в муніципалітетах, містах
Підприємства з власним енергетичним циклом

Типові масштаби:

Споживання: 50–500+ т пелет на добу
Потужність: від 5 до 50 МВт і більше

Особливості:

Найвищі вимоги до стабільності поставок
Часто використовують низькоякісні пелети (з агровідходів, кори)
Необхідність фільтрації димових газів, знепилювання

6.4. Автоматизація подачі палива

Для комфортного, безперервного і безпечного використання пелет широко застосовують системи автоматичної подачі.

Основні компоненти:

Бункер/силос – запас пелет (на 1–14 днів)
Шнековий транспортер (гвинтовий подавач) – автоматична подача до пальника
Пневмоподача – для віддалених або великих складів
Пальник з автоматичним розпалом – керамічний або ТЕН

Рівні автоматизації:

Рівень	Опис
❶ Базовий	Ручне завантаження пелет до котла
❷ Напівавтомат	Бункер + шнек, ручне розпалювання
❸ Повний	Все автоматизовано: розпал, подача, очищення

Додаткові функції:

GSM/Wi-Fi керування
Температурні датчики, таймери, блокування аварій

Пелети — універсальне, гнучке та екологічне паливо. Вони однаково ефективно працюють у домашніх камінах, заводських котельнях і навіть на ТЕЦ, за умови правильного проєктування та автоматизації.

Ось пропозиція змісту та короткого опису для Розділу 7. Ринок пелет — системного, аналітичного та актуального:

Розділ 7. Ринок пелет

7.1. Україна

Станом на 2024–2025 роки:

Виробництво — 1.5–1.8 млн тонн/рік
Експорт — до 70% загального обсягу
Основні види — деревні (світлі/темні), агропелети
Центри виробництва — Житомирська, Львівська, Волинська, Київська обл.

Виклики:

Логістичні проблеми (через війну)
Висока залежність від європейського попиту
Відсутність широкого внутрішнього використання

Можливості:

Замінник газу для комунальної енергетики
Відновлення післявоєнної інфраструктури з біопаливом

7.2. Європа

Найбільші виробники пелет у ЄС:

🇩🇪 Німеччина — понад 3 млн т/рік
🇸🇪 Швеція — 1.5–2 млн т
🇫🇮 Фінляндія, 🇫🇷 Франція, 🇵🇱 Польща

Найбільші споживачі:

Італія — побутовий сегмент (більш ніж 3 млн т/рік)
Німеччина — зростає у промисловості
Данія, Бельгія, Нідерланди — промислове тепло, ТЕЦ

Сертифікація:

ENplus A1 – основний стандарт якості
Екоакредитації потрібні для держзакупівель

Тренди:

Поступовий перехід з вугілля на пелети
Зростання попиту на зелену енергію з біомаси

7.3. Світові тенденції

Обсяги (2023–2024):

Світове виробництво пелет: 55+ млн тонн
Найбільші експортери:
- 🇺🇸 США (сосна, промислові пелети)
- 🇨🇦 Канада
- 🇷🇺 РФ (в минулому, до санкцій)
- 🇻🇳 В’єтнам, 🇹🇭 Таїланд – агропелети
Основні імпортери:
- 🇬🇧 Велика Британія (Drax Power Station)
- 🇯🇵 Японія
- 🇰🇷 Південна Корея

Цілі:

Зниження викидів CO₂
Енергетична незалежність
Диверсифікація від природного газу

7.4. Сезонність і ціноутворення

Сезонність:

Пік попиту: вересень – лютий
Сезонне зростання цін: +10–30%
Літо — період закупівлі для оптовиків

Фактори ціноутворення:

Фактор	Вплив
Вартість сировини	Сильно (+/-)
Ціни на газ/вугілля/електрику	Середній
Сертифікація (ENplus, FSC)	Підвищує вартість
Об’єм партії	Великі партії дешевші
Логістика, портові збори	Високий вплив при експорті

Орієнтовні ціни (2025):

Побутові пелети: 230–350 €/т (в ЄС)
Агропелети/промислові: 120–200 €/т
В Україні — від 4000 до 7500 грн/т (залежно від якості і регіону)

7.5. Перспективи на 2025–2030

Прогнози:

Світовий ринок зросте до 80–100 млн т/рік
Активне зростання в Азії: Японія, Південна Корея, Китай
Європа — зміщення до локального виробництва

Україна:

Потенціал — понад 5 млн т/рік виробництва
Можливе зростання внутрішнього споживання
Інвестиції у модернізацію котелень, ТЕЦ
Виробництво з агровідходів: солома, лушпиння, кукурудзяні стрижні

Глобальні тренди:

Вуглецеві квоти стимулюють перехід на біопаливо
Попит на сертифіковану сталу біомасу
Інтеграція з “зеленими” сертифікатами та ESG-звітністю

Пелетний ринок — це динамічна, зростаюча галузь, яка поєднує енергію, економіку та екологію. Україна має потенціал стати серйозним гравцем, але потрібно фокусуватись на якісній продукції, логістиці та інтеграції у глобальні ланцюги поставок.

Ось структура розділу Додатки до вашої майбутньої книги про пелети — максимально практична, з корисними прикладами та довідковою інформацією:

ДОДАТКИ

A1. Словник термінів

Термін	Визначення
Пелети	Тверде біопаливо у вигляді гранул, виготовлене з біомаси (деревина, солома тощо)
ККД	Коефіцієнт корисної дії — співвідношення корисної енергії до витраченої
Зольність	Відсоток залишку (попелу) після спалювання
ENplus A1	Європейський сертифікат якості пелет преміум-класу
Шнек	Гвинтовий механізм для подачі пелет у топку
Гранулятор	Обладнання для формування пелет шляхом пресування подрібненої біомаси
Волатильні речовини	Органічні сполуки, які виділяються при нагріванні

A2. Формули розрахунку енерговитрат

1. Споживання пелет на добу (Q):

Q = (P × t) / (η × H)

де:

Q — кількість пелет (кг)
P — потужність котла (кВт)
t — кількість годин роботи (год)
η — коефіцієнт корисної дії (ККД), зазвичай 0.85–0.95
H — теплота згоряння пелет (кВт·год/кг), зазвичай 4.6–5.2

2. Отримана теплова енергія (E):

E = m × H

де:

E — кількість теплової енергії (кВт·год)
m — маса пелет (кг)
H — теплота згоряння пелет (кВт·год/кг)

3. Вартість 1 кВт·год тепла (C):

C = Ціна_пелет / H

де:

C — вартість одного кВт·год теплової енергії (грн або євро)
Ціна_пелет — вартість 1 тонни пелет (або 1 кг, залежно від одиниці)
H — теплота згоряння (кВт·год/кг)

4. Еквівалентна заміна газу пелетами:

Q_пелет = (V_газу × 8.5) / H

де:

Q_пелет — маса пелет (кг), потрібна для заміни певного об’єму газу
V_газу — об’єм газу (м³)
8.5 — теплота згоряння природного газу (кВт·год/м³)
H — теплота згоряння пелет (кВт·год/кг)

Інтелектуальні промислові системи 2025